23 лютого ми відвідали  історичний музеї Кам'янського історико-культурного заповідника, де відбулася презентація книги учасника АТО Петра Билини  "Війна кличе. Стань переможцем! Нотатки на полях російсько-української війни".

 18 травня відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня. Проте, перша і найбільша хвиля завершилася 20 травня.Офіційною підставою для депортації стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 "Про кримських татар" від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами. Без сумніву, тоді був здійснений акт гено- і етноциду, про що свідчать звинувачення цілого народу в державній зраді та застосування принципу колективної відповідальності.За офіційними даними з Криму було депортовано 183 144 тисячі кримських татар; за татарськими джерелами - 228 500, з яких упродовж лише першого півтора року померло близько 110 тисяч осіб. В каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давалося від декількох хвилин до півгодини, з собою дозволялося взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Зрозуміло, що більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина - до ГУЛАГу, а ще частина - для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.Варто додати, що депортація була одним із засобів "детатаризації" Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам'яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок "Совєтский", "Первомайск", "Красногвардейск" тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилося майже в 10 разів. Але сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим.Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до великого занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам'яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що нарешті, попри побутові труднощі, настав мир і можна спокійно і вільно жити на рідній землі, але знову кримська земля стала об'єктом зазіхань Росії, а кримські татари піддалися (і піддаються) нечуваним з часів Сталіна репресіям.Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ знову постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, а також з метою підтримки боротьби громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу Указом Президента від 16 травня 2014 року, і був встановлений День боротьби за права кримськотатарського народу.

Щиро вітаємо переможців всеукраїнської                                  українознавчої гри ''Соняшник''
                           Дорофєєву Єлизавету,
                           Покуль Лєну,
                           Аркушу Ольгу,
                           Бондар Яну,
                           Абзелімову Дашу,
                           Шинкаренко Юлію, 
                           Кайданського Артура!

                                          ДЕНЬ ВИШИВАНКИ

У третій четвер травня в Україні відзначають День вишиванки. Цього року свято випало на 18 травня. Вишиванка для українців – могутній символ благополуччя в родині, а свято вишиванки символізує національну єдність. У цей день влаштовують марші вишиванок по всій Україні.

                                          Як з’явилося свято

Ідею акції Всесвітній день вишиванки в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк.А поштовхом до реалізації ідеї і святкування стала вишиванкаІгоря Житарюка, яку він регулярно надягав на пари, як і багато інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам і студентам вибрати один день і всім разом одягнути вишиванки.

Спочатку їх одягли кілька десятків студентів і кілька викладачів факультету. І вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, у ньому почала брати участь українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

                             Історія вишиванки

Вишиванка є не тільки традиційним українським одягом, а й оберегом. Символи і кольори, які використовуються при вишивці, володіють певним змістом.

Традиційно вишивали дівчата, які готували собі посаг, збираючи його в спеціальний скриню. Небагата дівчина могла похвалитися 30-40 сорочками, середнього достатку – 50-70, а багаті – 100.

Сорочку для немовляти вишивала мама чи бабуся, під час роботи співали пісні і молилися. Вважалося, що так вишиванка стає справжнім оберегом.

 У ХІХ столітті Іван Франко почав носити вишиванку з піджаком, привертаючи увагу незвичайним поєднанням і зробивши його популярним.

У 1876 році Олена Пчілка видала альбом українських вишиванок, після чого в Європі почався бум української вишивки, а в самій Україні почалися перші наукові вивчення цього національного одягу.

На даний момент фрагменти української вишивки використовують багато відомих дизайнерів, серед яких Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana.

                         Значення орнаментів

В українській вишивці існує три види орнаментів: геометричні, рослинні та зооморфні.

Вишиті знаки вогню традиційно вважалися чоловічими – це решітка у вигляді ромба, знаки сонця з променями і крапками.

А ось прямі лінії у вигляді знаків землі вважалися жіночими. Також на таких вишиванках зображували знаки води у вигляді спіралей, змійок і хвиль.

Маки вишивали на сорочці для захисту від зла, адже ця квітка символізує продовження роду. Але також мак є квіткою війни. І якщо в родині чоловік гинув під час бойових дій, дружина вишивала сорочку з червоними маками.

Калину можна було побачити на вишиванках у заміжніх жінок. А все тому, що це символ материнства і безсмертя роду.

Сорочки з візерунком хмелю носили неодружені хлопці, адже це символ буйства, любові і молодості.

А ось виноград на білій сорочці символізував радість і благополуччя сімейного життя.

                         Географія вишиванки

Сорочки на Полтавщині вишиваються головним чином білими нитками, дуже рідко червоними або сірими.

Техніка вишивання Харківської області має дуже багато спільного з формами вишивки, які встановилися в центральних областях України, але їй властиві і зовсім своєрідні поліхромні рельєфні орнаменти, створювані напівхрестиком або хрестиком.

Вишивки Полісся – прості й чіткі за композицією. Ромбовидна лінія геометричного візерунка повторюється кілька разів. Вишивка червоною ниткою по білому-сірому тлу льняної полотнини – графічно чітка.

Своєрідною вишивкою здавна славилася Волинь. Візерунки геометричні, чіткі і прості по композицією. Чіткість ритму посилюється однобарвністю вишивок, виконаних червоною ниткою на біло-сірій полотнині.

Для Чернігівської області характерні білі вишивки. Геометричний або рослинний орнамент вишивається білими нитками або ж із украпленням червоного і чорного. Виконується дуже дрібними стібками.

Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометричний орнамент зі стилізованими гронами винограду, кольором хмелю чи восьмипелюстковими розетками, ромбами, квадратами. Основні кольори вишивок Київщини – білий, коралово-червоний, відтіняє чорний.

У південних областях України техніка вишивки має багато спільного з усталеними правилами центральних районів, однак їй властиві і цілком своєрідні поліхромні орнаменти, виконувані напівхрестиком або хрестиком.

Для подільських сорочок характерні барвистість і різноманітність швів. Типовим є стібок “павуком”, яким позначають вставки на рукави, клинці. В орнаментах подільських вишивок переважає один колір – чорний з великим або меншим украпленням червоного, синього жовтого або зеленого.На півдні Тернопільської області типовою є вишивка бавовняними нитками з згущують стежками: окремі елементи обводятся кольоровими нитками, що забезпечує високий рельєф та кольоровий ефект.Велике багатство технік вишивання характерно для Вінницької області: низь, хрестик, вишивка розписом, настилання, верхошов, зерновий вивід, вирізування; різноманітні види чорних, білих і кольорових стібків.Характерною рисою етнографічного району Карпат і Прикарпаття є велика кількість окремих частин регіону зі своїм колоритом. Кожне село відрізняється від інших своєрідністю вишивки, багатством орнаменту і неповторністю квітів.У народній вишивці Львівської області використовуються різноманітні типи візерунків. У південних районах орнамент вишивок геометричний, білий фон не заповнюється, що додає візерункам прозорість і легкість.На Буковині крім рослинних і геометричних мотивів користуються популярністю і зображення тварин, вишитих гладдю (білою), дрібним хрестиком, штаповкою, крученим швом. Вишивальний матеріал – бісер, шовк, вовна, срібні і золоті нитки, металеві блискітки.Гуцульські вишивки характеризуються розмаїтістю геометричних і рослинних візерунків, багатством сполучень квітів, головним чином червоного з жовтим і зеленим, причому домінує червоний колір. 

15 травня увесь світ відзначає Міжнародний день 

сім’ї встановлений Генеральною Асамблеєю ООН у 

1993 році. Встановлення цього дня покликане 

звернути увагу громадськості різних країн на 

численні проблеми сім’ї.

       Сім`я завжди була і залишається берегинею 

людських цінностей, традицій та культури. З сім’ї 

починається життя людини, тут відбувається 

формування її як громадянина. Вона - джерело 

любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на 

чому будується будь-яке цивілізоване суспільство.

На світі білому єдине,

Як і дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім’я.

  В щасливі і тяжкі хвилини –

Куди б нам не стелився шлях –

Не згасне вогнище родинне,

В людських запалене очах.

     Родина, дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

 Такими словами розпочалася виховна година '' Квітни, моя родино!'' яку ми провели з нагоди Міжнародного дня сім'ї. Учні декламували вірші,присвячені вічним родинним цінностям,розповідали про свої сімейні традиції, ділилися своїми баченнями справжньої родини.

Зустріч з молодою черкаською художницею Марією Іванівною Фізер була дуже цікавою.Виставка її робіт включала ручне шитво, аплікації, роботи, виконані акриловими фарбами ,колекцію сумок та головних уборів. Зустріч  закічилася виступом музичного ансамблю працівників музею.

    

                          

В Україні з 8 до 14 травня пройде Всеукраїнський

              тиждень безпеки дорожнього руху.

 В Україні 8 травня розпочинається, як і в усьому світі, Тиждень безпеки дорожнього руху. Щороку у світі гине 1,5 млн осіб внаслідок дорожньо-транспортних подій. Близько 50 млн людей - це ті особи, які мають якісь травми внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Тому на сьогодні Тиждень безпеки дорожнього руху спрямований на те, щоб громадяни разом із владою, громадськістю об'єдналися для вирішення питань, пов'язаних зі зниженням смертності, зниженням травматизму на наших дорогах .

  В  період 2011-2016 рр. в Україні рівень травматизму та смертності внаслідок ДТП є одним із найвищих у Європі. Зокрема, за цей час зареєстровано 170 тис. ДТП, у них загинули 26,5 тисяч людей, травмовані 206 тисяч осіб. При цьому тільки за 2016 рік зафіксовано зростання кількості ДТП на 11,6%, а травмованих у дорожніх аваріях стало більше на 1,5%. Варто зазначити, що 43% загиблих у ДТП в 2016 році - це пішоходи та велосипедисти. Також за цей період у ДТП загинуло 1,4 тис.  дітей віком до 18 років.

ДТП в Україні є першою за поширеністю причиною смерті молоді віком від 15 до 24 років та другою - серед дітей віком від 5 до 14 років .

                                       Пройшла війна стежками долі 

                                      Там, де тепер цвітуть сади, 

                                       Де хліб росте на мирнім полі, 

                                       Війна залишила сліди. 

                                       Вогонь війни спалив чимало 

                                       І юних доль, і чистих мрій. 

                                      Лише надія не вмирала, 

                                       Коли солдати йшли у бій. 

                                       Вітчизну рідну захищали 

                                       Вони від хижих ворогів, 

                                       Життя любили та вмирали 

                                       За рідний дім, за матерів. 

                                       І пам'ятник бійцю-солдату, 

                                       Що височить в моїм селі, 

                                       Нагадує травневу дату – 

                                       День Перемоги в тій війні.

1 ТРАВНЯ - СВЯТО ВЕСНИ І ПРАЦІ ТА МІЖНАРОДНИЙ               ДЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ ТРУДЯЩИХ

1 травня у багатьох країнах світу відзначається міжнародне свято - День праці, яке спочатку носило назву День міжнародної солідарності трудящих.

1 травня 1886 р. американські робітники організували страйк з вимогою зробити 8-годинний робочий день. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією.

При розгоні такої демонстрації в Чикаго 4 травня загинуло шестеро демонстрантів.Вже наступного дня з боку демонстрантів у бік поліції було кинуто вибухівку: загинуло 8 поліцейських, поранено щонайменше 50, й у перестрілці, що сталася за цим, було поранено щонайменше чотирьох робітників (за деякими даними, до п'ятдесяти убитих і поранених), кілька десятків осіб дістали поранення.

За звинуваченням в організації вибуху восьмеро робітників-анархістів були засуджені до повішення. За пропозицією американських робітників, які намітили свій страйк на 1 травня 1890 р. саме в пам'ять про страчених, Паризький конгрес II Інтернаціоналу (липень 1889) оголосив 1 травня 1890 р. Днем солідарності робітників усього світу і запропонував відзначити його демонстраціями з вимогою 8-годинного робочого дня та іншими соціальними вимогами.

Вперше День міжнародної солідарності трудящих був відзначений у 1890 р. в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких інших країнах. Комуністи вперше відзначили 1 травня у 1890 р. у Варшаві.

В Україні День робітничої солідарності вперше відзначили у Львові — 1890 року за участі Івана Франка, Михайла Павлика, радикалів, соціал-демократів (українських, польських, єврейських). На схід від Збруча це вперше сталося 1900 року.

Сьогодні це свято відзначають у 142 країнах і територіях світу 1 травня або в перший понеділок травня. Для ряду країн традиція збирати людей під прапори профспілок ще збереглася, але в більшості держав це все ж не політичне свято, а саме День праці, яскраве весняне свято, коли організовуються народні гуляння, виступи артистів, ярмарки, мирні ходи і безліч розважальних заходів. А для когось це просто ще один вихідний, протягом якого можна просто відпочити або провести час із сім'єю.