Свято Андрія – це одне з тих свят, де переплелися християнство та язичництво, тож друга назва цього свята – Калита. Так само називається обрядовий хліб, який випікається в цей день і має форму кола – символ сонця та нескінченності.                                                                              Калита (калата, маламай),  яка своїм корінням йде в язичництво, випікалася перед святом зимового сонцестояння, саме тому вона має  сонцеподібну форму. Ймовірно, що ще до приходу християнства на ці землі, вона мала зв’язок з давніми дівочо-парубочими гуляннями на честь народження світила.                Традиційно на свято Андрія, яке випадає на 30 листопада, влаштовувалися вечорниці, на які збиралися неодружені хлопці та дівчата з усього села. Були ж бо вечорниці буденні, коли збираючись разом, працювали – ткали, вишивали, а були святкові, то на Андрія вечорниці були неодмінно святкові.З проведенням андріївських вечорниць пов’язано багато обрядів, одне з них – кусання калити. Тож збираючись разом, дівчата приносили борошно, родзинки, мак, замішували тісто та пекли особливий калач у формі сонця – калиту.