У третій четвер травня в Україні вже традиційно відзначають День вишиванки. Цьогоріч він припав на 18 травня.    Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.                            Про історію започаткування свята, цікаві факти про українську вишиванку - про це ми говорили на виховній годині, присвяченій Дню вишиванки.

 

День цивільного захисту

18 травня проходив День цивільного захисту. Ми провели годину спілкування, на якій ознайомилися з видами надзвичайних ситуацій,їх причинами, алгоритмами дій при надзвичайних ситуаціях.

                              

Єдиний національний урок: "Безпечна дорога додому"  пройшов у формі інтерактивної бесіди із застосуванням відеоматеріалів, профілактичної бесіди із безпеки дорожнього руху. Ми повторювали правила дорожнього руху, правила велосипедиста, говорили про те, з якого віку можна керувати скутером, які навики потрібні для цього, розглядали ситуації на дорогах.   Метою уроку було ознайомити учнів з правилами дорожнього руху; вчити користуватися цими правилами в різних умовах, зокрема в умовах воєнного стану; розуміти дорожні знаки; формувати звичку не порушувати правила дорожнього руху; виховувати відповідальність за своє життя та життя навколишніх людей; сприяти вихованню безпечної поведінки дітей на дорогах.

 Світлій пам’яті земляків-героїв, загиблих в російсько-українській війні

Працівники історичного музею Кам’янського державного історико-культурного заповідника продовжують знайомити відвідувачів з історіями наших земляків, які полягли в боротьбі з російською агресією у 2022 - 2023 роках. 12 травня науковий співробітник музею Тамара Федорівна Гордієнко провела тематичне заняття «Янголи світла. Світлій пам’яті земляків-героїв, загиблих в російсько-українській війні» для учнів нашого класу.

 Екскурсійний огляд дерев’яних скульптур                            Бориса Плаксія

    Для учнів  класу було  проведено просвітницький захід, присвячений життю і творчості відомого художника, дисидента Бориса Плаксія та створеним ним витонченим мистецьким фігурам у Кам’янці. Ці скульптури майстра у 2022 р. були відреставровані та перенесені на початок алеї Тясминського каньйону, що зробило її ще більш привабливішою для кам’янчан та гостей міста.                               Ведучий заходу – О.Мушта – розповів про перипетії життєвого шляху Б.Плаксія, його шлях до художніх вершин, боротьбу з радянським режимом тощо. Окрему частину розповіді, звісно, було присвячено причинам появи цієї алеї у місті у 1990 р., перебігу мистецького процесу виготовлення, періоду перебування фігур у “нижньому” парку та процесу переносу скульптур у 2022 р.  Також, звичайно, ведучий дійства пройшовся по алеї, вказав назви скульптур та описав коротко кожну з них. Учні долучились до цього процесу, відгадуючи назви фігур та їхні особливості. “Прометей”, “Катерина”, “Козацька пісня”, “Козак-бандурист”, “Весна”, “Зима” та ін. – всі ці скульптури мають виточену форму та велику мистецьку цінність. Тож не оминайте можливості пройтись по алеї Тясминського каньйону та насолодитись окрасою цієї садово-паркової зони.

 

                

                  Європа - наш спільний дім

Під такою назвою пройшла година спілкування, присвячена Дню Європи в Україні. Під час години спілкування  учні ознайомилися  з історією виникнення офіційного свята – Дня Європи,  розширили  свої знання про європейські країни. Інформація, яку учні отримали,  допомогла зрозуміти важливість Європейського об’єднання, сприяла усвідомленню учнів місця України серед країн Європи та приналежності її до європейської сім’ї народів. 

Учні підготували запитання для вікторини, присвяченої Європейському союзу.

                                                     Вікторина

Що я знаю про Європейський Союз?

1.  Що таке „Європейський союз”?

 (Це сім’я демократичних європейських країн, що спільно працюють задля миру та процвітання).

2. Коли було створено Європейську економічну спільноту?

(1957р. – підписано договір, 1958 – він ввійшов у дію).

3.  Скільки країн увійшло на початку до ЄЕС?

(6 країн: Бельгія, Нідерланди, Італія, Франція, Німеччина, Люксембург).

4.  Які країни Західної Європи на сьогодні не вступили в ЄС?

(2 країни: Норвегія, Швейцарія)

5. Скільки країн сьогодні є членами ЄС?

(27 країн)

6. Хто є генеральним секретарем Європейської ради ЄС?

(Хав’єр Солана)

7.  Чи Рада Європи і Європейська рада – це ідентичні поняття?

(Ні. Європейська рада – це політичний орган ЄС. А Рада Європи – це окрема європейська організація  )

 

8 травня, у День памʼяті та примирення, українці вшановують тих, хто у Другій світовій війні боровся з нацизмом та переміг його, а також усіх жертв тієї війни.                                          Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини. Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях.      Другий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни Росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ.                                                                                                         Про це ми говорили на виховній годині: Пам'ять вічно жива.